ГОВОРЯТ ДОКУМЕНТЫ-3
Мы продолжаем публикацию поступивших в нашу редакцию документов об «отравлении» Виктора Ющенко. Это — ксерокопии, фотокопии, а также записи на цифровых носителях. Протоколы допросов, донесения агентуры спецслужб, заключения экспертов, свидетельства очевидцев.
В документах «об отравлении» очень много ошибок — и орфографических, и фактологических, нечаянных и запрограммированных, приправленных искусной дезинформацией.
Свидетели путаются в показаниях, эксперты — в выводах, сыщики — в том, где и кого искать. Кажется, сделано все, чтобы запутать любого, кто возьмется разгадать эту одну из самых больших тайн современной Украины. Да, пожалуй, и мировой криминалистики.
Над документами в своем расследовании «Яд для избранного» размышляет и Сергей Лозунько. Надеемся, что интерес к результатам большого и напряженного труда нашего аналитика не ослабеет на протяжении трех месяцев, в течение которых мы планируем завершить публикацию материалов расследования и избранных оригинальных свидетельств.
Документы публикуются в их оригинальном виде, то есть в них сохранены даже очевидные ошибки и неточности. Ибо и последние могут многое подсказать пытливому уму.
Редакция «2000»
___________________________________________________
ПРОТОКОЛ
допиту потерпілого
м. Київ 21 березня 2005 року
Начальник Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України державний радник юстиції 3 класу Куций О. А., за участю Генерального прокурора України Піску на С. М., в приміщенні Адміністрації Президента України, з дотриманням вимог ст. ст. 49, 72, 85, 122, 167, 171 КПК України допитав потерпілого:
Ющенка Віктора Андрійовича
Допит розпочато о «15» год. «00» хвилин.
Допит закінчено о «19» год. «00» хвилин.
Потерпілому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. ст. 49,72, та 171 КПК України, а саме:
Потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду...
Потерпілий зобов'язаний з'явитися за викликом особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду.
Потерпілий може бути допитаний про обставини, які підлягають встановленню по даній справі, в тому числі про факти, що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного, та його взаємовідносини з ними. Не можуть бути доказами повідомлені потерпілим дані, джерело яких невідоме.
Якщо потерпілий не з'явиться без поважних причин, слідчий має право застосувати до нього привід через органи внутрішніх справ в порядку, передбаченому ст. ст. 135, 136 КПК України.
Про себе потерпілий повідомив:
1. Прізвище, ім'я по-батькові: Ющенко Віктор Андрійович
2. Дата народження: 23 лютого 1954 року народження
3. Місце народження: с. Хоружівка, Сумської області
4. Національність: Українець
5. Громадянство: України
6. Сімейний стан: Одружений
7. Освіта: Вища-економічна
8. Чи є депутатом: не являється
9. Місце роботи, посада: Президент України
10. Відомості про судимість: не судимий
11. Місце проживання, адреса:
Документ, що засвідчує особу: особу встановлено.
Додатково мені слідчим роз'яснено, що відповідно до ст. 19 КПК України судочинство проводиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості, але якщо я не володію мовою, якою проводиться судочинство, то я маю право давати покази, заявляти клопотання, робити заяви рідною мовою і користуватися послугами перекладача.
Потерпілий _________
На пропозицію слідчого дати покази про відомі йому обставини свідок пояснив наступне:
Щодо обставин значного погіршання стану мого здоров'я можу пояснити наступне. Весною 2004 року мене було висунуто кандидатом на пост Президенти України від блоку «Наша Україна», який був опозиційним до діючої влади. Хочу зазначити, що передвиборча компанія 2004 року відзначалася жорстким протистоянням політичних сил.
Я багато разів аналізував обставини раптового погіршання мого здоров'я у вересні 2004 року та події які відбувалися напередодні цього, в процесі мого лікування і прихожу до висновку та впевненості, що у даному випадку було вчинено замах на моє життя шляхом отруєння, і воно було вчинено саме вечором з 5 на 6 вересня 2004 року, під час вечері на дачі Сацюка В. М.
В той день, в неділю 5 вересня 2004 року я, разом із своєю командою приймав участь у передвиборчому мітингу в м. Чернігові.
В той день Жванія Д. В. сказав мені, що він домовився про нашу зустріч із Головою Служби безпеки України Смішко І. П., його першим заступником Сацюком В. М. в цей вечір на дачі останнього.
У мене склалося таке враження що Жванія Д. В. сильно, навіть неймовірно сильно, надприродно наполягав щоб ми поїхали до Сацюка В. М. Як він мені пояснив, начебто, тому що він обіцяв Сацюку В. М. і йому буде незручно якщо ми не приїдемо на зустріч.
Після проведення мітингу в м. Чернігові ми поїхали на вечерю на дачу одних наших знайомих. На цій вечері Жванія Д. В. сидів рядом біля мене і наприкінці вечері він говорив що треба буде поїхати до Сацюка В. М. на вечерю.
Коли 5 вересня 2004 року у Чернігові я сходив з трибуни і зупинився на останній сходинці, я сказав Жванії Д. В.: «Давиде, у нас мала бути чудова вечеря з організаторами мітингу, а ти мені влаштував зустріч з СБУ і тягнеш мене туди», на що він нічого не відповів.
Того вечора, Жванія Д. В. просив мене поїхати на вечерю до Сацюка В. М. багато разів, може сім разів.
Ми з Жванією Д. В. сіли в автомобіль і поїхали по дорозі. Автомобілі які нас супроводжували на моє прохання уїхали.
Коли я присів за той стіл там були різні закуски, подали пиво, розлили думаю так грам по 15 спочатку горілки.
Було так, мені здається, що ми вдвох сиділи з Головою служби безпеки України, а Жванія Д. В. і Сацюк В. М. стояли біля нас не присідаючи.
Мені здається що це було так.
Запитання: Скажіть чи був тоді на вечері у Сацюка В. М. чоловік грузинської зовнішності?
Відповідь: Грузина не було. Грузин появився в цьому в хаті вже перед кінцем.
Наливав та доливав горілку Сацюк В. М. в темні керамічні стакани, в яких не було видно хто скільки випив.
Було так, що ми коротко хвилин десь 10-15 так були в оточені Сацюка В. М. і Жванії Д. В. потім вони пішли, а я і Смішко І. В. були один на один до глибокої ночі.
При цьому ми пили та їли на столі стояли закуски. Холодно було, і тому нам ще приносили куртки, я вів розмову із Смешком І. П. час від часу нам щось подавали нам стіл і нам це приносив сам Сацюк В. М.
Це було в першій частині вечері, бо в другій ми просто говорили і просили, щоб нас ніхто не турбував.
Я думаю близько пів-першої ночі ми закінчили розмову, трохи посиділи ще, тоді прийшли Сацюк В. М. та Жванія Д. В. які запросили нас у хату. Я зайшов у хату побачив здорового такого чоловіка, кремезного. Це був помічник Сацюка В. М. — Залеський Т. В., я йому ще комплімент зробив — «козак повної комплекції».
Потім ми сіли в хаті за такий невеличкий десертний стіл і там був тільки десерт: горішки, здається кавун та диня.
Запитання: Чи їли ви плов, який Вам давали в бесідці ще перед цим, який Вам особисто подав Залеський в окремій тарілці?
Відповідь: Це могло бути. Я з'їв плов з тарілки яку подавав помічник Сацюка В. М.
Декілька раз наливали в коньячні чарки коняку. Коняк пили всі.
Не було такого, що мені наливали окремо одному.
Коли ми зайшли то в мене було таке враження, що до нас Жванія Д. В. та Сацюк В. М. вже «потренувалися» по коняку. Вони були напідпитку. В якийсь момент цей коняк був допитий і вони принесли нову пляшку. Я думаю, що цей коняк приніс оцей дядько — «козак» Залеський Т. В.
Я пригадую що там друга пляшка появилася.
Запитання: Що це був за коняк та чи всі його пили, чи тільки Ви?
Відповідь: На назву я великої уваги не звернув. Я знаю, що його наливали багато разів всім і всі його пили.
Оскільки коняк це не мій напій, то я його ковтнув і поставив на стіл, а мені знову налили, я ковтнув і знову наливають.
Так досить довго там сиділи, різні балачки як правило політичні.
Запитання: Чи був там грузин та двоє узбеків працівників ресторану?
Відповідь: Я покидав компанію бо виходив у туалет можливо в той час хтось і заходив, а так я нікого іншого не бачив окрім цього здорового. Я чув, що Сацюк В. М. щось кричав в двері до когось щоб подавали швидше на стіл їжу, але самих узбеків я не бачив.
Потім, це вже було можливо три, пів четвертого, ми виходимо на вулицю було вже досить холодно. І от тоді перед тим як виходити з хати у мене появилося таке відчуття що прорізався біль, головна біль і я бачу що вже треба покидати компанію. Вийшли на вулицю і там ще хвилин 5—10 щек постояли поговорили, я так швиденько попросив хлопців щоб закінчували розмову.
Саме ця біль мене заставила їхати додому, тоді ця біль ще була не різка, але коли я приїхав додому через 20 хвилин я йшов з охоронником Петром і пройшовши через арку сказав йому, що якби від голови були хороші ліки я б їх зараз випив бо голова розколюється.
В машині де інколи були деякі ліки і я жалкував, що нема ліків бо голова в мене тоді дуже сильно боліла.
Раніше мене голова так не боліла. Якщо колись були якісь симптоми то Катя — моя дружина давала мені ліки і все проходило. А оце я йду і відчуваю, що по серйозному голову мене давить.
Коли я зайшов додому то дружина мене зустріла, поцілувала в губи і сказала, що від мене металом пахне хоча я не їв їжі з таким запахом.
Я не звернув спочатку на це особливої уваги, а тоді звернувся до Каті щоб вона дала мені щось від голови і вона дала мені якісь ліки.
Я ліг спати і протягом години не міг заснути. Я встав посидів трохи і пішли якісь спазми по спині під лівою лопаткою. Я попросив щоб дружина повторила ліки і вона дала мені їх знову. Через дві години я знову прийняв ліки, але вони не допомогли, біль посилилась і набула загального порядку була така «мігруюча».
Потім вже зранку приїхала лікар Шишкіна і оглянула мене.
Запитання: Чи була у Вас ломота в кістках та нудота?
Відповідь: Так, коли я лежав у мене були позови до рвоти приблизно біля 6 години ранку. Я вирішив піти в туалет але хода у мене була шатка і я подумав якщо полежати і не рухатись то я все утримаю, воно до речі так і вийшло. Однак пізніше, через 2 години, я все-одно вирвав. Моє тіло боліло, ломило кості, біль була мігруюча. Здавалося що болить то нога то по спині пішла біль.
Потім вже я думаю в 10 годині ранку почала ясно фіксуватися біль під лівою лопаткою, було таке враження що хтось там голку тримає. Ця біль залишилась у мене на місяців два. Це була точка під лівою лопаткою в радіусі десь сантиметрів 10 і було таке враження що вона там закріпилася.
Мене пробували лікувати наступного дня зранку принесли конячого молока — кумису, пробували або кислим забити чимось, прочистить організм.
Лікарі не могли поставити діагноз, пробували то одні ліки, то інші. В другій половині дня вони вирішили зробити перелівання крові.
Перше що мене насторожило це те, що не було такого чіткого осмисленого діагнозу. Не було єдиної думки що зі мною робити далі. Одні пропонували промити шлунок, другі пропонували промити кров, треті пропонували робити блокаду, четверті пропонували кисле молоко та побільше пити води. Це така еклектика в якій путались всі лікарі, свідомого визначення не було день за днем. Я 99 відсотків часу знаходився в ліжку з яких відсотків 20 я стояв на колінах спершись на лікті. Мене найбільше боліла голова, спина та були сильні болі в животі. В той день (четвер) я давав інтерв'ю стоячи на колінах за журнальним столиком. Мені кололи обезболююче але коли вечором обезболююче перестало діяти до мене приїхав Плющ і сказав, що якщо ти хочеш щоб живий був то терміново сідай в літак і вилітай. Спочатку ми не знали до кого звернутись та в яку клініку поїхати. Іван Степанович сказав, що я знаю до кого і це треба робити не думаючи. Ми поговорили і він поїхав у Черкаси.
Запитання: Коли Ви летіли в літаку чи давали Вам їсти пити та чи були там чужі люди?
Відповідь: їсти пити не давали бо у мене був вже такий стан що я нічого не хотів. Чужих людей не було.
Коли ми прилетіли в Австрію у мене були сильні болі у спині та животі і я сидів на руках. Коли мене побачив лікар, а ми зразу знайомі не були, то ми вже потім і Корпан сказав щоб їхати кілометрів 120, просто включив скажену швидкість.
Мене завезли в поліклініку взяли на аналіз кров і зразу ж поставив капельницю, з якою я зразу безперервно просидів години дві а потів і весь час лікування.
Запитання: Скажіть чи їли Ви в Криму консервовану ікру?
Відповідь: Так, ми купили по дорозі ікру в банці але тоді її їли всі разом. Ця ікра виявилась штучна, виготовлена з нафти і ми коли це взнали її викинули.
Запитання: Скільки часу Ви були на дачі в Сацюка В. М.?
Відповідь: На дачі я був так думаю з 22.30 до 3.30 плюс мінус півгодини.
У мене таке враження, що тоді Бог хотів мене в другу сторону відвезти, щоб я не їхав. Все так виглядало нелогічно, нездорово, неправильно.
Запитання: Скажіть Жванця Д. В. завжди був поруч з Вами чи він з'явився перед поїздкою на дачу Сацюка В. М. щоб вговорити їхати на дачу?
Відповідь: Жванія Д. В., як я вже казав, якось дуже наполегливо коло мене знаходився і сидів біля мене і все уговорював мене їхати на вечерю до Сацюка В. М.
Запитання: Скажіть, чи потрібна Вам була ця зустріч з керівниками СБУ 5.09.04 чи була в ній необхідність, якась терміновість?
Відповідь: Ні, ніякої терміновості та обставин які б вимагали провести цю зустріч не було. Це була загальна розмова яка не тягнула за собою ніяких серозних наслідків.
Запитання: Скажіть чи проводили Вам якісь ін'єкції чи операції з омолодження організму у серпні-вересні 2004 року?
Відповідь: Ні, це повна нісенітниця, нічого подібного не було ні до отруєння ні після і про це мене ніхто раніше не питав. Таке питання мені навіть не ставила парламентська комісія Сівковича з розслідувань обставин мого отруєння.
Запитання: Скажіть, які у Вас стосунки з лікарем Шишкіною?
Відповідь: В перший день, після того, як стан мого здоров'я різко сильно погіршився, Шишкіна діагнозу не поставила, як і не поставили діагнозу ті люди яких вона привезла, я розумію, що це не її вина, однак це породило певну недовіру і можливо якусь образу з її боку коли я звернувся до Австрійський лікарів.
Запитання: Скажіть чи можете Ви сказати, що Вас було отруєно на дачі Сацюка, чи можливо в другому місці і другими людьми?
Відповідь: Я отримував декілька застережень про те, що потрібно бути обережним, особливо ці застереження посилились, коли Медведчук В. дав інтерв'ю про те, що я ніколи не стану Президентом. Я потім аналізував всі відношення до мене людей, з ким я зустрічався, де вживав їжу, де велися якісь розмови, я можу сказати, що мене отруїли саме на дачі у Сацюка. Я не хотів і не планував їхати до Сацюка, але мене багато разів просив про це Жванія, а мені ця зустріч була непотрібна.
На зустрічі не було ніякої необхідної розмови чи якихось обіцянок мені, а також з мого боку. Ніякої допомоги мені ніхто з них на вечері не обіцяв, а я не просив у них. Чому так наполягав на зустрічі Жванія Д. В., я сказати не можу. Хто з них виконав таке я не знаю. Але те, що на вечері у Сацюка В. М. я був отруєний я в цьому впевнений. Є для цього об'єктивні факти на які я вже вказував. Ця підозра обґрунтована.
Питання: и попереджали Вас коли і хто, що на Ваше життя може бути вчинено замах?
Відповідь: Мені казали це різні люди, попереджували бути обережним з їжею та за кермом, це було за кілька місяців. І я дуже не хотів їхати до Сацюка, ніби хтось мене туди зупиняв.
ПРОТОКОЛ
допиту свідка
м. Київ 29 вересня 2004 року
Допит почато о 16 год. 15 хв.
закінчено о 18 год. 00 хв.
Слідчий 2 відділення 2 відділу 1 Служби Слідчого управління Служби безпеки України старший лейтенант юстиції Пилипчук Я. В. в приміщенні кабінету № 1 Слідчого управління СБ України, з додержанням вимог ст. ст. 85, 167, 170 КПК України допитав як свідка:
1. Прізвище, ім'я, по батькові — Кононюк Олександр Анатолійович.
2. Рік, дата та місце народження — 22.01.1959 року народження, м. Одеса
3. Громадянство, національність — України, росіянин.
4. Сімейний стан: одружений, має сина і доньку.
5. Місце роботи, посада: Київська міська клінічна лікарня № 1, лікар відділення анестезіології, реанімації і кардіореанімації, лікар анестезіолог-реаніматолог, тел. 562-57-49.
6. Місце проживання, т-н: м. Київ, вул. Ахматової, 21, кв. 104, д. т. 570-12-98.
7. Документ, який засвідчує особу — посвідчення водія серії КІА № 115609, видане ДАІ МВС-УВС м. Києва 20.08.1996 року.
8. Дані про судимість — зі слів не судимий.
9. Освіта — вища, у 1982 році закінчив Одеський медичний інститут.
По сут1 заданих питань свщок Кононюк О. А. показав наступне:
С 1996 года я руковожу работой блока интенсивной терапии, реанимации и кардиореанимации Киевской городской клинической больнице № 1. Врач высшей квалификационной категории. В круг моих обязанностей входит организация работы блока, лечение больных, обучение молодых специалистов и врачей-интернов.
Вопрос: Покажите, знакомы ли Вы с народным депутатом Украины Ющенко В. А.?
Ответ: Лично с ним дружеских отношений я не поддерживаю. Познакомился я с ним 9 сентября сего года в связи с вызовом к нему как к больному.
Вопрос: Покажите, кто, когда, в какое время и каким способом вызывал Вас к Ющенко В. А. для оказания медицинской помощи?
Ответ: Заместитель главного врача Киевской городской клинической больницы № 1 Кучеренко Н. В. 9 сентября 2004 года позвонила мне на рабочий телефон и сообщила, что необходимо осмотреть и в случае необходимости оказать помощь больному. Она также сказала, что больного зовут Ющенко В. А. — народный депутат Украины. К Ющенку я выехал на служебном автомобиле больницы «Волга». Со мной были еще Куликов В. Д., Кучеренко и Писарчук Юрий — психотерапевт. К пациенту мы приехали после 12 часов дня.
При входе в квартиру Ющенка я аметил, что там находится довольно заметил, что там находится довольно к. Квартира состояла из двух этажей. Д много людей, приблизительно около десяти Эщенка В. А. Я решил, что это был охр; человек. Квартира состояла из двух этажей. Дверь в квартиру нам открыл кто-то из охранников Ющенка В. А. Я решил, что это был охранник, так как с левой стороны под рукой у него виднелась кобура для оружия. В квартире Ющенко мы пробыли около трех-четырех часов. За этот период времени люди в квартире менялись, то есть приходили новые люди и уходили, те, которые были раньше, некоторые находились постоянно. Из людей, которые находились в квартире, я узнал (ранее видел в средствах массовой информации) жену Ющенка В. А. Екатерину и родного его брата Петра. Больше никого из присутствующих лиц я не знал.
Там мы познакомились с врачом, которая представилась нам как лечащий врач Ющенко В. А. по имени Ольга Степановна. Она была у Ющенко до нашего приезда. Она поделилась с нами результатом своего осмотра, сказала что признаков грубой патологии у Ющенка не отмечает, что были набраны у него утром этого дня общие анализы крови и мочи, результаты которых ей сообщали по телефону в нашем присутствии и она сообщала о них нам. Услышанные нами результаты анализов крови и мочи были в пределах нормы, то есть были хорошие.
С момента нашего прихода мы Ющенко ждали больше часа, так как со слов его жены он спал и она попросила его не будить. После того как он проснулся, его жена попросила нас пройти к нему в спальню на второй этаж. При встрече с пациентом мы спросили у него про его самочувствие. Он ответил, что чувствует себя заметно лучше, хорошо поспал и меньше боли. Осмотров мы не начали проводить, так как нас попросила жена Ющенка удалится из спальни в связи с тем, что пришел священник. Священник был в рясе черного цвета, его имени я не помню. Священник у Ющенко пробыл около полутора часа. Что там происходило между Ющенко и священником мне не известно, и о чем они говорили, тоже. После того, как священник ушел, нас повторно пригласила жена Ющенка к нему, при этом Ющенко пожаловался на то, что возобновились мышечные боли в спине, в грудном отделе.
Я с помощью аппарата электрокардиографа произвел электрокардиографическое исследование работы сердца. Результат исследования показал, что у Ющенко В. А. нарушений ритма сердца нет, данных за инфаркт миокарда нет. Кардиограмма была сделана на кардиографе «Ютар» с возможностью сохранения информации в памяти аппарата, с указанием даты и времени снятия кардиограммы.
В связи с болью у Ющенка, я ввел ему внутривенно капельно болеутоляющее средство «Спазмалгон» в объеме 5 мл. После введения лекарства, Ющенко отметил, что боли прошли. После этого мы от Ющенко уехали.
Вопрос: Покажите, находились ли рядом с Ющенко В. А. медицинские препараты или упаковки от них, и какие именно? Ответ: Этого я не помню.
Вопрос: Покажите, на что именно жаловался Ющенко В. А., говорил ли он об этом сам или пояснял кто-либо другой?
Ответ: После ухода от него священника, он предъявлял жалобы на мышечные боли в межлопаточном пространстве. Жалобы он излагал самостоятельно. Места, на которые жаловался пациент, он показывал на своем теле.
На момент нашего осмотра других жалоб не предъявлял.
Вопрос: Покажите, каково состояние Ющенко В. А. было по внешнему виду, выражалось это каким-либо образом на лице или речи?
Ответ: Внешний вид пациента не свидетельствовал о тяжелом заболевании. Сам Ющенко отмечал насыщенный рабочий ритм и отсутствие полноценного сна. Речь у него не была изменена. Ранее так близко я его не видел, но если сравнивать его лицо, которое я помню из показов по телевидению и на различных листовках, то лицо его было без особых искажений, как говорится — лицо обычное.
Вопрос: Покажите, как производился осмотр Ющенка В. А.? Ответ: Осмотр Ющенко проводился в положении лежа и сидя. Ющенко был раздет до трусов.
Вопрос: Покажите, назначали ли Вы какое-либо лечение Ющенку В. А.?
Ответ: Я не назначал никакого лечения и ни каких лекарств тоже.
Вопрос: Покажите, высказывал ли Ющенко В. А., какие-либо предположения по поводу ухудшения своего здоровья?
Ответ: Я слышал от него, что он связывает ухудшение своего здоровья с нарушением режима питания и тяжелыми психо-эмоциональными перегрузками в последнее время, которые связаны с его работой и предвыборной компанией.
Вопрос: Покажите, говорил ли Ющенко В. А. о том, кто из медицинских работников или лиц занимающихся лечением уже оказывал ему помощь в связи с недомоганием, какую именно, занимался ли он самолечением и каким образом?
Ответ: Этого я не слышал.
Вопрос: Покажите, общался ли Ющенко В. А. во время осмотра по телефону, если да, то с кем именно, и о чем был разговор?
Ответ: Во время осмотра Ющенко неоднократно разговаривал по телефону. С кем он говорил я не знаю и о чем, я не помню.
Вопрос: Посещали ли Вы Ющенка еще?
Ответ: Больше я его не посещал.
Вопрос: Покажите, слышали ли Вы от кого-либо о том, собирался ли Ющенко лечится за границей или просто ехать туда?
Ответ: С того момента, как мы вошли в квартиру Ющенка, я все время слышал от окружающих разговоры о целесообразности поездки его в Вену (Австрия) на обследование и лечение. Я также слышал, что его планировали везти в Вену около 15 часов этого же дня на самолете. Но когда Ющенко проснулся и сказал, что ему лучше, вопрос о его поездке отпал. Люди, которые об этом говорили, мне не известны и кто заказывал самолет, мне также не известно.
Вопрос: Покажите, есть ли у Вас дополнения по сути заданных вопросов?
Ответ: На сегодняшний день у меня дополнений нет.
Допитав 1 протокол склав:
Слщчий 2 вщдшення 2 вщщлу 1 Служби
Слщчого управлшня СБ Украши
старший лейтенант юстици
Пилипчук Я.
Еженедельник
