24.12.2004

Післямова

Що таке патріотизм? Це, певно, бажання, щоб люди твоєї країни жили краще від усіх, щоб ти міг пишатися своєю країною за те, що кожен громадянин живе щасливо і теж пишається своєю державою.

Моя покійна мати свого часу отримала 25 років ув'язнення за те, що боролась за незалежну Україну. Вона мене виховала в патріотичному настрої, навчила дійсно любити свою Батьківщину. І мені дуже боляче дивитись на те неподобство, що твориться в країні.

На що ж ми перетворились?

На вибори дивитись бридко. Наче зграя голодних шакалів накинулась на ослаблене тіло України, рвуть його озлоблені, готові горлянки перегризти одне одному за шматок влади. Ні честі, ні совісті, аби дістатись до годівниці і далі грабувати свій народ. Той, хто був учора соратником, сьогодні став ворогом, бо перешкоджає ввірвати ласий шматок. Як живеться народові? — ніхто ні слова. Головне — амбіції і ласий шматок. Попередня влада до того звикла безкарно брати все підряд, що навіть не продумала, як захищатись від опозиції.

А ця так звана опозиція так рветься до влади, що принципи якоїсь моралі — не для неї. Кандидат в президенти гамселить простого міліціонера по голові й не розуміє того, що цей міліціонер просто добросовісно виконує свій обов'язок і охороняє закон, а не Кучму чи ще когось. Ну що тут говорити, цей кандидат є «лице і совість «Нашої України», та, мабуть, не нашої, а його України, бо «демократи» вже пообіцяли, що закриють цей телеканал за те, що показав правду.

Мені як пересічному громадянинові зрозуміло, що Янукович державні гроші потратив на вибори, це вже на його совісті. А звідки ж взялися гроші у «демократа», котрий кричить, що всі бандити, крім його команди, щоб прогодувати, напоїти горілкою, виплатити по 200 гривень за добу такій масі народу, влаштувати комфортні намети ще й забезпечити помаранчевими куртками та іншою символікою водночас всіх бажаючих.

На мою думку, в цьому шабаші є тільки одне добре діло: безробітні та безпритульні збіглись у Київ навіть з Криму, куди вони звичайно переселялися на зиму, відчувши, що там їх нагодують та влаштують на ніч на деякий час. Якщо хтось хоче заперечити, то подивіться хроніку того часу в Києві: якщо в перші дні була молодь за гроші, то далі з кожним днем публіка міняється. Та на ці заходи американських грошей не шкода, хай підживляться студенти з незаможних сімей та безпритульні, бо щось не віриться, щоб пані Юлія чи банкір потратили власні фінанси. Того так і рвуться знавісніло до влади, бо хазяїн із-за кордону спитає: «Чого не виконали завдання з демократії? Ми ж вам і Хав'єра Солану прислали на допомогу, хоча по людській совісті він має за бомбардування Югославії разом з американським президентом і відповісти. Як ви демократії не зробите в Україні, то слідуючі бомби будуть ваші».

Так що, шановні українці, готуйтесь до демократії, якщо декого пані Юлія не повісить на шарфах. Якщо молодь вже забула ті часи, коли вимикали світло, то люди середнього віку вже можуть потихеньку про це згадувати, бо ще Ющенко не прийшов до влади, а світло в селах починають гасити.

Єдине, що з цієї вакханалії викликає захоплення, — це людина, яка організувала дії помаранчевих, їхній порядок, дисципліну, тилове забезпечення. Це великий організатор, явно закордонного вишколу, генерали радянської школи на таке не здатні, вони звикли тільки горлом брати. Тому цю людину, яка б влада не прийшла грабувати свій народ, того організатора треба зробити начальником генштабу.

Цей помаранчевий колір — то колір заграви й біди. Знову горить батьківщина, до влади рвуться «нашисти». Як це схоже на Німеччину тридцятих років, вже й фюрера у спідниці видно. Хоч пан Ющенко й тримає правицю на серці під час промов (щось середнє між «но пасаран» і «хайль»), ми бачимо, що він лише маріонетка Ю.Тимошенко, і місія Віктора Андрійовича в тому, щоб привести до влади пані Юлю, а далі з політичної арени швидко зникне.

Мужайтеся, люди, вижили при народній владі, може, виживемо і при «демократії». Дай боже нам сили!

Н. Дофінівка., Комінтернівського р-ну Одеської обл.



Петро БИЦЬ
Данная статья вышла в выпуске №52 (250) 24 - 30 декабря 2004 г.
0




НОВОСТИ ДНЯ


ПРИСОЕДИНЯЙТЕСЬ!